Лірична історія її юності

В останній день березня свій ювілейний, 95 День народження відзначила жителька Синельникового Марія Петрівна ДЕРЖАВИЦЬКА. Шановна ювілярка до виходу на заслужений відпочинок працювала на залізниці, в станційній техконторі на Синельниковому-2. Має сина Валерія, який усіляко піклується про свою матусю. Також Марія Петрівна має двох онуків та трьох правнуків. І треба сказати, що всі члени цієї дружної родини дуже люблять й шанують ювілярку. А як можна її не любити? Адже всю себе вона присвятила саме їм, своїм рідним. Для них, любих - вся її ніжність і увага. Її тривога, коли не дай Господь, хтось із них захворіє. І гордість за те, що всі вони такі вродливі, ввічливі, патріотично налаштовані. Одним словом – найкращі!

Доля не встелювала її життєвий шлях пелюстками троянд. І голодомор довелося пережити, і страхіття Другої світової, і напівголодний для всіх українців період відбудови. «Але всі ми так раділи тоді  Великій Перемозі, з таким ентузіазмом бралися до справ! Ми були молодими, енергійними і непохитно вірили у краще майбутнє своєї Батьківщини, а, значить, і усіх нас», - згадує про ті буремні роки Марія Петрівна. Під час війни нацисти вивезли її до Німеччини, тож довелося і їй серед інших українських дівчат скуштувати гіркого чужинського хліба. А в 45-му році її чоловік, військовий офіцер Віктор Данилович Державицький особисто приїхав до Німеччини, аби власноруч визволити її з рабського полону. Отака лірична, сповнена кохання й ніжності історія трапилася в житті пані Марії… 

Міський голова Дмитро Зражевський від щирого серця поздоровив шановну ювілярку з Днем народження. Він побажав їй довгих щасливих років життя, міцного здоров’я, любові близьких людей та подарував їй вітальну листівку і грошову допомогу. А начальник міського територіального центру Алла Тимошенко – розкішний букет квітів.