Новина? Якщо процес добровільного об’єднання громад затягнеться та перевалить за квітень, то є ризик, що створені ОТГ не отримають від держави обіцяної дотації. Раніше про це голова райради не знав?

Як і домовлялися під час попередньої зустрічі з активом району (див. матеріал на стор. 3 «Реформування ще не відбулося, а винних вже шукають?»), сільські й селищні голови, а також деякі сільгоспвиробники та депутати знову зібралися минулого понеділка в актовій залі районної ради, аби в черговий раз обговорити, яким шляхом піде Синельниківщина під час впровадження адміністративно-територіальної реформи. Тоді було запропоновано виділити членам робочої групи 10 днів на вивчення досвіду раніше створених ОТГ, а співробітникам фінансового управління – на обрахування доходної і витратної частин по кожній сільській/селищній раді і складання зведених таблиць.

Та вийшло так, що зібралися активісти вже через один робочий день. «До чого така поспішність? Адже планували через десять днів зустрітися», - поцікавилися із залу. Голова районної ради Юрій Мартиненко надав роз’яснення, що час вже не терпить зволікань. Треба якнайшвидше провести обговорення у своїх громадах, аби люди самі вирішили, з якою із трьох наданих пропозицій, що надійшли від раївців, іларіонівців та славгородців, їм вигідніше погодитися. Нагадаємо, що роздорці вже створили ОТГ, об’єднавшись із старовишневчанами; дібрівці ж планують увійти до складу Любимівської громади. Тож, за словами Юрія Івановича, якщо процес добровільного об’єднання громад затягнеться та перевалить за квітень, то є ризик, що створені ОТГ не отримають від держави обіцяної дотації. «Або ж ми проводимо обговорення з жителями району в усіх сільських та селищних радах, або ж сидимо рівно, а гроші в той час пропливуть повз нас, - звернувся до очільників громад голова райради. – Під час обговорень, в яких я беру участь, люди зазвичай просять, щоб більшість служб залишилася в Синельниковому, куди діставатися усім найзручніше. Я, наприклад, вважаю за необхідне, щоб при кожній ОТГ знаходилися ті фахівці, які б в окремій частині своїх повноважень надавали громадянам найнеобхідніші послуги. Я волів би, аби ми згадали, нарешті, про людей: пункти швидкої допомоги, пожежників та поліціянтів потрібно було б розмістити в Роздорах, Іларіоновому та Славгороді. А на всі закиди стосовно перетягування ковдри відповім: всі сільські та селищні ради повинні увійти в ОТГ лише на рівних умовах».

Можливо, через те, що часу для підготовки у фінансистів було обмаль, присутнім  представили зведену таблицю, спираючись на минулорічні цифри. Тож як будуть далі жити новостворені громади, зараз передбачити неможливо – цифри були надані орієнтовні. З таблиці було видно, що всі громади району можуть вважатися спроможними, адже у всіх було показано вільний залишок. Так, на прикладі Варварівської сільради начальник фінуправління Тетяна Макаркіна пояснила, що минулоріч власні доходи там склали 4 млн 156 тис. грн (це без податків на доходи фізичних осіб). Якщо врахувати державну субвенцію на утримання школи й дитячого садка, то з огляду на видаткову частину, залишається близько двох мільйонів гривень на розвиток громади. В Іларіоновому, наприклад, таких коштів залишилося близько п’яти млн. Якщо не враховувати бюджети Роздорської селищної та Старовишневецької сільської рад, то в районі залишається близько 38,8 млн грн вільного залишку. Вони підуть на утримання апаратів ОТГ, а також галузей освіти, охорони здоров’я та культури. Не треба забувати й про такі заклади, як Зайцівське відділення територіального центру, вечірня школа, Будинок школяра, спортивна школа, які також необхідно підтримувати матеріально. А ще існують різноманітні програми, на які також потрібно виділяти кошти. «Ці розрахунки приблизні, і я б не рекомендував спиратися на них як на базові, - наголосив Юрій Мартиненко. - Запропоновані для розгляду цифри не є коректними, адже в минулому році державою виділялися субвенції на повне утримання сфер освіти та охорони здоров’я. Стосовно освіти: тепер виділятимуться кошти лише на зарплатню вчителів. Як воно піде далі – невідомо. До того ж, одна школа на території однієї із сільських рад може обслуговувати кілька населених пунктів, які входять до іншої сільради. А коли створяться кілька ОТГ, і громади відійдуть до різних об’єднань, хто захоче за власний кошт утримувати таку школу? Взагалі, формулою розрахунків бюджету, яка буде запроваджена в наступному році, на мою думку, наразі не володіє ніхто».

На черговому слайді було продемонстровано діаграму – рейтинг власних доходів на одного жителя. З графіку було видно, що самими спроможними виявилися Майська та Великомихайлівська сільські ради. Іларіонівці ж, які здебільшого працюють у Дніпрі, та місцеві підприємці, що зареєстрували свій бізнес в мегаполісі, там же й сплачують податки. Тож, за існуючим рейтингом, вони «пасуть задніх». Очільник «Агро-Союзу» Володимир Дмитрович Хорішко стосовно реєстрації в Івано-Франківській області своєї агрофірми заявив, що його до цих дій примусили свої ж місцеві колеги-аграрії. Але він має бажання і намір знову ж таки перереєструватися в Синельниківському районі.

Мабуть, голови сільських/селищних рад вже трохи втомилися від частих суперечок та численних питань, на які зараз немає відповідей. Тож відповідно і реагували. Вільненський сільський голова Анатолій Поляков, наприклад, констатував: «Ми розуміємо, що ніхто не залишить в спокої таку маленьку громаду, яка є у нас. Тож по великому рахунку, для нас немає жодної різниці, з ким об’єднуватися». Славгородський селищний голова Василь Сороковський: «Ми визначилися, що хочемо створити свою ОТГ.  Одного просимо: не треба нам чинити перешкод. Навіщо було говорити варварівцям, буцімто в разі об’єднання з нами ви закриєте їхню школу?». Та Юрій Мартиненко відкинув ті закиди, запевнивши присутніх, що такої розмови не було. Василівський сільський голова Наталія Пасько: «У нас з вільного залишку забрали 3 мільйона гривень. Але кошти з вільного залишку йдуть не лише на утримання апарату сільської ради – вони спрямовуються на проведення різноманітних ремонтів, на придбання необхідних матеріалів або обладнання. Ми й самі могли б на ті кошти утримувати свою школу. Мені може хтось сказати, з кого складатиметься команда майбутньої об’єднаної громади та хто буде її лідером, якщо всі дадуть згоду на те, щоб вона була в районі одна (окрім Роздорської, звісно). Що мені говорити людям?». Та відповіді на своє запитання вона так і не отримала. Георгій Колпак: «Як Великомихайлівка може об’єднатися, наприклад, із Писарівською сільрадою? Адже там людей проживає більше, а власних доходів вони отримують набагато менше?».

Як би там не було, а кожний сільський чи селищний голова повинен розуміти, як він діятиме в подальшому, аби своїми діями не нашкодити своїм односельцям. Адже об’єднані громади і створюються саме задля того, щоб вони стали заможнішими і більш спроможними.

О. МУЛЬОВАНА