Розподіл землі вимагає прозорості
За день до чергової сесії відбулося засідання постійної депутатської комісії районної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища. В її роботі взяв участь голова райради Юрій Мартиненко. Для розгляду одного з проблемних питань – виділення Головним управлінням Держгеокадастру Дніпропетровської області без відома сільських/селищних рад іногороднім жителям земельних ділянок - були запрошені Раївський сільський голова Людмила Бойко та землевпорядник цієї сільради Вікторія Богайчук.
Передісторією доволі бурхливого обговорення цього питання стала подія, яка цьому передувала. Раївці розповіли, що на території їхньої сільради (за межами населених пунктів) знаходяться землі, що перебувають у стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості площею 26,92 га (колись там розташовувався плодовий сад). Ще в грудні минулого року (на той час на посаді начальника районного Держкомзему перебував Олег Гавріш) обласними земельниками було видано наказ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Раївської сільської ради», на підставі якого 13 дніпропетровців отримали дозволи на розробку проектів землеустрою для ведення особистого селянського господарства. Вони не є учасниками бойових дій, які мають право на першочергове отримання земельних ділянок. При цьому жодних погоджень з сільською радою чи органами районної влади не відбувалося. І до сьогодні невідомо, чи вони самі мають на меті господарювати на тих ділянках, чи здаватимуть їх в оренду, і яким чином сплачуватимуть податки. Адже, як говорять представники місцевого самоврядування, у них немає виходу до бази даних податкової інспекції.
На території ж сільради проживають люди, які мають статус ветерана Другої світової війни та учасника бойових дій в зоні АТО. Вони подали заяви до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на виділення їм земельних ділянок до двох гектарів. Але й до сьогодні підтверджуючі документи на право власності з області так і не надійшли. Також відбудеться демобілізація із зони АТО хлопців-земляків, першочергове забезпечення земельними ділянками яких гарантується державою. До речі, під час розпаювання раївських земель навіть не всі науковці Дослідної станції отримали для свого господарювання ділянки, - емоційно висловлювалися члени комісії.
Але ж разом із тим законом передбачається право кожного громадянина України на отримання землі для всіх видів цільового використання в будь-якому куточку країни. Звісно, якщо там є вільні землі. Ось вам і дилема – і для своїх односельців потрібно зарезервувати земельку, і разом із тим, якщо вже технічну документацію для «чужаків» Держгеокадастром виготовлено, то місцеві ради не мають права відмовити їм в її отриманні. А що ж спитають у представників влади на місцях браві вояки-односельці, які невдовзі повернуться із зони АТО? Чому про них не попіклувалися? Через що вони мають отримувати землю в інших районах і чи взагалі нададуть її там? Мабуть, в такому разі доведеться наслухатися головам сільрад та землевпорядникам чимало не надто приємних для себе речей…
Член комісії Костянтин Меренчук розповів, що нещодавно він побував у Західній Україні, і там його запевнили, що забезпечувати землею нікого, окрім своїх земляків, вони не збираються. Він наголосив, що депутати воліли б, аби в цьому питанні панувала цілковита прозорість. Адже, за інформацією Миколи Малюкова, вже для 50 жителів інших міст і районів Держгеокадастр виготовив технічну документацію на землю Синельниківщини. «А що ми зможемо запропонувати своїм хлопцям, коли вони після повернення із зони АТО на законних підставах вимагатимуть від нас виділення для них землі?» - розводять руками депутати. Тож члени земельної комісії прийняли рішення надати свої рекомендації сільським та селищним радам залишати резервні землі в першу чергу для жителів району.
О. МУЛЬОВАНА