Фан-культура у відкритому суспільстві

Фан-культура у відкритому суспільстві

На минулому тижні пройшла робоча зустріч, присвячена розвитку проекту «Fanprojekt Synelnykove» в нашому місті. 

Спілкувалися та ділилися досвідом: Олександр, директор ДЮСШ, Андрій (м. Синельникове), Володимир (м. Рівне), Олександр (м. Луцьк), Ігор (м. Києв), Лукас, Інго і Петер з різних міст Німеччини. Це люди, яких об’єднує фанатична любов до футболу. І котрі вже розвивають такі проекти, кожен в своєму місті.

Поспілкувавшись в такій компанії, я зрозуміла, що нічого про це не знаю. Я не фанат футболу. Одного разу я була на футбольному матчі по роботі, але чітко пам’ятаю, як запальний настрій з трибун вболівальників позитивно діяв на усіх присутніх. Хотілося також вигукнути щось на підтримку ФК «Дніпроагро». І все)

Але зараз відчуваю все по-іншому. Це особлива каста людей, і тут без любові до футболу нічого не вийде. Це люди, запал в душі яких окреслює не лише інтереси фанатів, а й життя суспільства взагалі. Це велика робота, яка ведеться кожного дня. Цим треба просто жити, і ніяк інакше.

На минулому тижні пройшла робоча зустріч, присвячена розвитку проекту «Fanprojekt Synelnykove» в нашому місті. 

Спілкувалися та ділилися досвідом: Олександр, директор ДЮСШ, Андрій (м. Синельникове), Володимир (м. Рівне), Олександр (м. Луцьк), Ігор (м. Києв), Лукас, Інго і Петер з різних міст Німеччини. Це люди, яких об’єднує фанатична любов до футболу. І котрі вже розвивають такі проекти, кожен в своєму місті.

Поспілкувавшись в такій компанії, я зрозуміла, що нічого про це не знаю. Я не фанат футболу. Одного разу я була на футбольному матчі по роботі, але чітко пам’ятаю, як запальний настрій з трибун вболівальників позитивно діяв на усіх присутніх. Хотілося також вигукнути щось на підтримку ФК «Дніпроагро». І все)

Але зараз відчуваю все по-іншому. Це особлива каста людей, і тут без любові до футболу нічого не вийде. Це люди, запал в душі яких окреслює не лише інтереси фанатів, а й життя суспільства взагалі. Це велика робота, яка ведеться кожного дня. Цим треба просто жити, і ніяк інакше.

О. Білецька