К. МЕРЕНЧУК: Треба, щоб хліборобська праця оцінювалася гідно!
Жнива – це своєрідний Рубікон, переходячи який хлібороби підбивають підсумки своєї роботи, оцінюють досягнення, підраховують врожай, закладений до комор. Тож не дивно, що з давніх-давен косовиця була одним з найвідповідальніших періодів у господарському циклі, що супроводжувався цілим комплексом обрядових ритуалів. Не менш серйозно готуються до збирання врожаю і аграрії сьогодення.
Минулого четверга ми завітали до села Водяного, на золотаві лани ФГ «Меренчук», де тільки-но розпочиналися жнива – під жатки двох комбайнів слухняно лягали стиглі колоски озимої пшениці.
- З цього поля ми цьогоріч розпочали косовицю – урожайність пшениці буде десь до 50 центнерів з гектара, - пояснив керівник господарства Костянтин Меренчук та розповів, що до цього зібрали частину рапсу, урожайність якого – близько 25 цнт/га. До речі, через надскладні погодні умови тут довелося перекультивувати половину цієї культури: 50 гектарів зі ста.
Механізатори й водії, котрих застали в полі, на тривале спілкування налаштовані не були. Та це й не дивно, бо цієї страдної пори кожна хвилина гарної погоди – на вагу золота.
- Зазвичай я кермую комбайном, та комусь треба збіжжя з поля до току вивозити. Тож сьогодні за кермом мого «Кейсу» Валентин Дрига, а я кермую вантажівкою, - поділився механізатор Володимир Степанець, котрий працює в господарстві протягом шести років.
На іншому комбайні – білоруському красені «Палессе» - хліб збирають двоє вправних співробітників – Андрій Ярков та Сергій Сабадаш.
- Я вже восьмий рік на цьому комбайні працюю, а раніше, за колгоспних часів, кермував «Нивами» й «Донами». Різниця – колосальна! Тут і кондиціонер у кабіні, і взагалі, дуже гарні умови створені для комбайнера, та й ефективність роботи таких агрегатів набагато вища! – розповів Сергій Сабадаш та, схвильовано поглядаючи на хмарне небо, зазначив: «Дощ скоро буде, треба поспішати!».
Пожнивні рештки з цього поля не забирають, рівномірно розподіляючи по поверхні. А слідом за комбайнами весело гуркотить трактор, що дискує грунт, «закриваючи» вологу.
П’ятеро співробітників господарства очікують на золотаве збіжжя на току, куди його КамАЗом доставляє Валерій Крень. Саме тут зберігатиметься частина урожаю, інша ж відправиться до елеваторів.
- Ми не збираємося відразу ж продавати збіжжя, бо хочемо дочекатися прийнятної ціни. Адже зараз визначеної суми поки що немає: чув про безготівковий розрахунок від 4300 до 4800 гривень за тонну за пшеницю різного класу. Звісно ж, хотілося б, щоб нашу працю оцінювали гідно і пропонували за хліб вищу ціну, тож – почекаємо! – поділився Костянтин Меренчук.
Попереду на хліборобів ФГ «Меречнук», як і на усіх їх колег, чекають напружені дні косовиці – боротьби за урожай. Нехай в Фермерському господарстві, що його очолює Костянтин Меренчук, завжди рясно колосяться щедрими врожаями ниви. Адже, як завжди вважалося, якщо є урожай, то у народі – мир і спокій.
С. КАДОШ