Хто захистить людей від сміттєвого свавілля?
Закінчився сезон повальних субсидій. І виявилося, що з настанням весни багато хто лишився підтримки від держави. Мабуть, підрахували, що пенсіонери та працюючі громадяни й так забагато грошей отримують. Пожили б можновладці хоч якийсь місяць на ті «величезні» статки пересічних громадян…
Та зараз мова не про те. Сьогоднішня тема - про саму прозаїчну в світі річ – сміття. Щось забагато стало його в нашому житті, чи ви цього не знаходите, шановні читачі? Таке враження, що в місті зараз тільки й розмов точиться – то щодо його нерегулярного вивезення, то про оформлення безкінечних папірців, що їх вимагають від людей в абонвідділі, то про стояння в безкінечних чергах до каси «ПриватБанку», куди за рекомендацією комунальників городянам доводиться сплачувати кошти за їхню послугу. І все частіше лунає з вуст синельниківців щось на кшталт: «На біса нам потрібен такий «цивілізований» підхід до справи? Нам тільки проблем через те сміття додалося. Краще повернулись би до старої схеми, коли комунальники до самого двору під’їжджали і зі сплатою жодних непорозумінь не виникало. Й на вулицях не смерділо, як зараз, бо ніхто санітарної обробки ємностей так і не проводить - від них, навіть спорожнених, сильно тхне. Хоч і обіцяли те робити комунтрансівці. Та обіцяного, як то кажуть, три роки чекати треба. Ну, нічого, ми терплячі, ми почекаємо…».
Отже, субсидію на літній період нарахують мало кому. Та й то, як показує практика, це будуть сущі копійки – і балакати тут особливо немає про що. Але існує в нас така категорія громадян, яка має право на користування пільгами. Це ветерани війни, учасники бойових дій, інваліди тощо. І зазвичай після закінчення опалювального сезону управлінням праці та соцзахисту населення міськради розсилається підприємствам – надавачам комунальних послуг перелік таких пільговиків. Та цьогоріч через форс-мажорні обставини (ще й в перших числах липня не відкривалася потрібна програма забезпечення для перерахування субсидій на літній період – прим. ред.) таку розсилку управлінці обіцяють зробити або наприкінці цього місяця, а то й у серпні. Адже доводиться опрацьовувати особові справи вручну, а це - зайва тяганина. Ніхто й не звинувачує співробітників управління – в затримці немає їхньої провини. Та насправді людям до того байдуже – хто винен у тій ситуації, що склалася. Вони лише хочуть якомога швидше отримати гарантовані їм законом пільги. І не переплачувати впродовж усього літа, бо зайві гроші зараз рідко кому кишеню обтяжують. Щоправда, стосовно газовиків, енергетиків та водяників синельниківці не надто переймаються – там гроші акумулюються на особових рахунках і переплатою можна буде скористатися в наступних місяцях. Тож якщо хтось і перекаже на їхній рахунок якусь зайву копійчину, то особливої біди в тому не буде – менше доведеться сплачувати в подальшому. А от щодо «Дніпрокомунтрансу», що наразі займається вивезенням побутових відходів, виникають справедливі побоювання з цього приводу. Не довіряють поки що наші люди новим надавачам послуги. І мають для цього всі підстави. Чому? Про це розповімо трохи нижче.
То що ж робити родинам, у яких проживають пільговики? В управлінні соцзахисту радять: взяти в них довідку, відксерити її та самотужки рознести копії комунальним підприємствам. Так, мовляв, швидше буде. Та, як показало життя, не так все просто…
…До нашої редакції завітала геть знервована жінка: вона скористалася порадою управлінців – занесла до абонвідділу «Дніпрокомунтрансу» копію такої довідки. Здавалося б, чого ще треба? Внесіть дані в свою базу, та й потому. Анітрохи не бувало! «Зустріли мене там не сказати, щоб дуже приязно, - розповіла обурена жінка. - На мій папірець співробітниця компанії поглянула скоса й невдоволено буркнула: «Читайте на дошці оголошень, який пакет документів треба зібрати, аби пільгою користуватися!». Я здивувалася: навіщо якісь документи наново збирати, якщо лише півтора місяця тому з ними договір укладала і зібрала тоді всі потрібні їм папірці? Тим більше, що довідку завірено підписом уповноваженої особи, печаткою та штампом. Виходить, тут не довіряють співробітникам управління праці та соціального захисту населення міськради? Оце так! Як то кажуть, до чужого монастиря та зі своїм уставом… «Всі справи – в архіві. Ви волієте, аби я відклала в бік свою роботу й почала ваші довідки там відшукувати? Гадаєте, у мене справ більше немає?» - насідала працівниця абонвідділу, біля віконця якої, окрім мене, очікував на її милостиву увагу лише один-єдиний чолов’яга. Запрацювалися, бідні… Я, поки договір з ними уклала, три дні на це витратила, бо через них треба було наново субсидію оформлювати. Тепер знову доведеться свій час через якесь сміття гаяти! А я ж працюю, мені кожного разу з роботи доводиться відпрошуватися. І батька, якому вже за вісімдесят, й на якого я пільгу, власне, і оформлюю, не пошлеш митарствувати. А що робити тим людям похилого віку, про яких зовсім нікому подбати? Знаєте, сьогодні я побувала з тим самим питанням і у наших водяників. Який разючий контраст! Тамтешніх фахівців вповні задовольнила одна лише довідка з управління соцзахисту. Більше того, вони люб’язно вивчили стан мого особового рахунку та вказали суму переплати за використану раніше воду – хоча я їх про це й не просила. Спіймала себе на думці, що мені хочеться сказати дівчатам «спасибі» за добре до мене ставлення. Хоча це повинно бути нормою для тих, кому за своїми службовими обов’язками доводиться працювати з людьми. Та, як показує практика, далеко не для всіх».
Що тут можна сказати? Як говорять: «Без коментарів…». Та до цього схвильованого сумбурного монологу можна дещо додати. Ми навідалися до абонвідділу «Дніпрокомунтрансу», аби особисто пересвідчитися в достовірності слів нашої візитерки. Тож зараз – інформація для того, хто візьметься оформляти свою пільгу на вивезення побутових відходів і хто не має бажання витрачати для цього зайвий час. Отже, окрім довідки про пільгу від управління соцзахисту від вас будуть потрібні: довідка від квартального про склад сім’ї; копія посвідчення пільговика; копія його паспорта; копія ідентифікаційного коду; копії документів на всіх членів родини, хто користується пільгами (на дітей – свідоцтва про народження).
Щодо сплати: за інформацією працівників абонвідділу, сплачувати за послугу треба стовідсотково до того дня, поки пільговик не здасть їм усі вище перелічені документи. І ніхто не дасть гарантій, що тією переплатою хтось колись зможе скористатися. Тож можемо дати таким синельниківцям слушну пораду: якнайшвидше відкласти вбік всі свої нагальні проблеми й впритул зайнятися справою надзвичайної важливості – сміттям.
Всім, мабуть, відомо, що «Дніпрокомунтранс», вигравши тендер, повинний був приступити до своєї діяльності з початку поточного року. Та, поки вони погоджували тарифи на свою послугу в Антимонопольному комітеті, спливло аж три місяці. Тож вивозити сміття почали аж у квітні. А в деяких частинах міста (наприклад, у північній його частині) встановили сміттєзбірники десь аж у середині місяця. Сплату ж вимагають за повний календарний період. Але чому наші городяни повинні віддавати свої гроші за невиконану роботу? Виникає ще одне доречне до комунтрансівців запитання: невже за січень-травень не можна було взятися до справ паперових, аби люди мали змогу вчасно оформити свої пільги та субсидії і їм не довелося б переплачувати свої кровні?
Цікаво: з якого такого дива міська влада дозволяє губернським комунальникам встановлювати в нашому місті свої порядки? Адже вони своїми вчинками не лише додають дискомфорту нам, звичайним містянам, а й ставлять під сумнів професійність, чесність і прозорість діяльності самої міської ради.
А. БІЛЕЦЬКА