Коли не вистачає слів – біжить сльоза…

Минулого понеділка до редакції прийшла жінка, ввічливо та привітно розмовляла, але слова путалися, а на очах сльози. Валентині Іванівні Бур’ян просто бракувало слів аби висловити щиру вдячність та розповісти про свою радість.
Я проживаю у східній частині нашого міста на вул. Кремлівських курсантів у будинку № 99, - розповідає Валентина Іванівна. Це двоповерховий будинок на чотири квартири і  живуть в ньому пенсіонери, з них два інваліди: інвалід I групи та інвалід дитинства. Ми зіткнулися з проблемою протікання даху у нашому будинку, і залишися з нею один на один на багато років. Коли мером міста став Дмитро Іванович Зражевський, ми відразу звернулися до нього за допомогою. Наш будинок поставили на чергу і з’явилася надія. Нещодавно в нашому будинку зроблений капітальний ремонт покрівлі, і важко передати спільну радість та вдячність пенсіонерів, які в ньому проживають.
У вирішенні нашої проблеми не залишилися осторонь і місцеві депутати та начальник ЖЕКу № 1 Панасюк Людмила Сидорівна, за що ми їм безмежно вдячні.
Від усіх жителів будинку та від себе особисто, щиро дякую усім, хто доклав максимум зусиль аби ми, пенсіонери, відчували опіку влади. Бажаємо вам, щоб завжди ваші благі задуми та добрі справи здійснювалися. Хай ваша робота гідно оцінюється людьми і хай у вас на це все не бракує здоров’я та натхнення.
Дмитру Івановичу особливе спасибі за активну позицію, за доброту та людяність, за те, що проблеми городян для нього, як свої особисті. Саме таким і має бути міський голова. Хай Господь благословляє Вас на добрі справи. Щиро вдячні за підтримку, розуміння і допомогу!
А. БІЛЕЦЬКА