Л.П. Бойко: Хочу щось зробити для села
В народі існує така думка, що якщо людина навчиться організовувати роботу двох чоловік, то потім зможе керувати діяльністю великого колективу. Правдивість цього твердження доводить мати-героїня, мешканка села Веселого Людмила БОЙКО, яка очолила раївську громаду за результатами виборів-2015. Людмила Павлівна - гарна господиня, яка опікується своєю великою родиною, креативна особистість, що має різноманітні творчі хобі, та енергійна керівниця сільської ради, до якої тягнуться односельці.
- Спершу думка про те, щоб стати сільським головою, виникла в мене в той час, коли в селі Веселому, де я живу з сім’єю, проводили водопровід. З’явилося бажання змінити життя нашої сільради на краще, щось зробити для рідного села, - зізнається Людмила Бойко.
Рідні та близькі по-різному поставилися до ініціативи берегині домашнього вогнища: найменший син, який навчається в інституті, з радістю підтримав матусю. «Він у мене полюбляє грати в футбол, а у Веселому стадіон весь у бур’янах. Тож сподівається, що наведемо там лад і хлопці матимуть майданчик для спортивних занять, - розповіла Людмила Павлівна. – А донька мене відмовляла, аргументуючи це тим, що дуже вже посада нервова – хвилюється за моє здоров’я».
Та, як би там не було, зваживши всі «за» і «проти», героїня нашого допису ризикнула висунути свою кандидатуру на останніх виборах до органів місцевого самоврядування і не помилилася – односельці більшістю голосів обрали її на посаду сільського голови.
- Маю багато планів і задумів на найближче майбутнє, бо проблем на Раївщині чимало – занедбані парки, погані дороги, родини, які потрапили в скрутне становище і потребують допомоги тощо. Дуже вдячна співробітникам районної ради і райдержадміністрації, котрі усіляко мене підтримують, не залишають сам на сам з негараздами. А ще мені дуже пощастило з командою – колективом сільради. На кожного з них я можу покластися, вони – не підведуть, - зазначила Людмила Бойко, котра, обійнявши посаду сільського голови, залишила незмінним апарат сільради.
Окрім колег та районних керманичів Людмилі Павлівні надають неоціненну підтримку сільгоспвиробники і приватні підприємці Раївщини. Користуючись нагодою, сільський голова на сторінках газети попросила щиро подякувати керівнику АФ «Степова» Леоніду Рисіну, котрий не лише не відмовляє в допомозі, а й бере активну участь в життєдіяльності місцевої громади, має своє бачення її подальшого розвитку.
- Взимку працівники «Степової» розчищали дороги Веселого від снігових заметів. Леонід Михайлович надавав допомогу під час проведення свят, а також, на наше прохання, підтримує сім’ї, які потрапили у складні життєві обставини. Наприклад, буквально пару тижнів тому були завезені дрова родині учасника АТО, жителя с. Веселе Рябенка. А в центральній садибі сніг розчищають співробітники дослідної станції, очолюваної Володимиром Ярославовичем Петрушаком. Підприємці в допомозі не відмовляють, за що їм також «спасибі», - розповіла Людмила Павлівна, котра переконана, що будь-які проблеми можна розв’язати спільними зусиллями, допомагаючи одне одному. Тож і знаходить до кожного раївця сільський голова свій, індивідуальний підхід, і люди з радістю йдуть їй назустріч. Тим більше, що вона своя, місцева, все життя жила й працювала у Веселому, з раївськими проблемами знайома не з чуток і знає, як треба їх вирішувати.
- В найближчій перспективі – будівництво очисних споруд в Раївці. Це дуже дорогий проект – більше чотирьох мільйонів згідно з оновленою проектно-кошторисною документацією. За допомогою районної влади його реалізація очікується протягом поточного року. І це – лише один з задумів, які планую реалізувати на рідній землі, - поділилася Людмила Павлівна.
Незважаючи на відповідальну посаду і велику родину, яка потребує дуже багато уваги, Людмила Бойко знаходить час для заняття творчістю – вона в’яже і вишиває бісером, створюючи справжні шедеври. На запитання, коли вона все встигає, лише лагідно посміхається: було б бажання! А його, як і завзяття, Людмилі Павлівні вистачає – тож щиро зичимо їй втілення всіх її задумів та підтримки односельців.
С. КАДОШ