Ми хочемо жити по-європейськи?

Ми хочемо жити по-європейськи?

Ще кілька років тому було урочисто відкрито місток зі зручними поручнями на розі вулиць Крупської та Жлоби, де тече невеличка річечка. Та нещодавно там ландшафт змінився: в невідомому напрямку зникли поручні, за які так зручно було триматися пішоходам під час ожеледиці. Та й в сенсі безпеки вони відігравали неабияку роль – дітлахи, йдучи до школи, частенько бавляться, борюкаються. Загорожа ж вберігала їх від падіння у глибоченький рівчак. – Можливо, їх тимчасово зняли для реставрації? – подумали ми та звернулися за роз’ясненнями до начальника ЖКГ та комунальної власності міськради Володимира Вісіча. Та головний комунальник міста це спростовує: ніякі роботи в цьому районі наразі не проводяться.
Тож куди поділися поручні? Чи то вони прикрашають тепер чийсь город, чи то їх спритні «металісти» здали на металобрухт? Невідомо…
Шановні жителі нашого міста! Ми ж так прагнемо з вами вступити до європейського цивілізованого  суспільства. І, безперечно, вже настав той час, коли кожному з нас необхідно переосмислити значення таких понять, як моральні й етичні цінності. Усвідомити, нарешті, що ми живемо у соціумі і ті надбання, які створені громадою і для громади, не можна руйнувати та нівечити.
А. ЛЕВИЦЬКА