Нехай колосяться рясно ниви!
Напередодні Дня працівників сільського господарства – свята тих, хто годує не лише українців, а й експортує продукцію до інших країн світу – ми поспілкувалися з начальником управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Миколою Малюковим, котрий розповів про цьогорічні здобутки сільгоспвиробників Синельниківщини.
- Микола Степанович, яку роль відіграє агропромисловий сектор в загальному спектрі економічної діяльності району?
- Хочу зазначити, що в Україні традиційно хліборобська праця була і залишається визначальною складовою розвитку держави, запорукою її процвітання, адже більшість територій України мають саме сільськогосподарське спрямування. Зараз сільчани мають можливість обробляти свою землю, створювати агроформування різних форм власності, вільно розпоряджатися плодами своєї праці.
На території нашого району працюють 260 сільськогосподарських підприємств, у тому числі майже 200 фермерських господарств. В них працює чверть всього активного населення Синельниківщини. Тобто агроформування, які стабільно працюють і розвиваються, забезпечують робочими місцями жителів сільської місцевості, наповнюють місцеві скарбниці та допомагають соціальній сфері села, підтримуючи заклади охорони здоров’я, освіти та культури, беручи участь в орга-нізації та проведенні свят, піклуючись про тих односельців, котрі цього потребують.
- Цього року хлібороби отримали колосальний врожай ранніх зернових. Хто став лідером жнив і як їм це вдалося?
- Справді, в 2015 році вироблено зерна майже 263 тисячі тонн – це найвищий показник в історії району. Цей вагомий результат підтверджує, що саме вирощування зернової групи має стати стратегічним напрямком розвитку агропромислового сектору, адже збільшення виробництва зерна дає можливість поліпшити фінансово-економічний стан господарств, розвивати інші галузі сільгоспвиробництва.
Лідерами у збиранні ранніх зернових цьогоріч стали: ТОВ «Дніпроагроальянс» (керівник Василь Астіон: з кожного з 2834 га отримано 14890 тонн зерна, урожайність – 52,5 ц/га), СФГ «Рой» (Анатолій Рой: 1380 га, вал 7244 т, урожайність 52,5 ц/га), АК «Степова» (Леонід Рисін: 4329 га, 20400 т, 47,3 ц/га), ТОВ «ДВК» (Дмитро Гапоненко: 998 га, 5018 т, 50,3 ц/га). Високі результати досягаються в господарствах завдяки вчасно і в повному обсязі проведеним необхідним агротехнічним заходам, дбайливому ставленню до землі і грамотному господарюванню.
Хочу відзначити, що деякі господарства продемонстрували прекрасні результати і при збиранні кукурудзи. Це СФГ «Чайка-Аіст» (керівник В.І. Постол, на зрошених землях урожайність склала 80 ц/га), ПрАТ «Агро-Союз» (В.А. Хмеленко, 63,2 ц/га), ПП «Шератон» (Ю.М. Конжаревич, 45,8 ц/га), СФГ «Відродження» (Г.В. Риженко, 42 ц/га).
- Хлібороби району вже посіяли озимину. Як пройшов осінній комплекс польових робіт?
- Отримання гарних врожаїв – це не лише невтомна праця аграріїв, а й сприятливі погодні умови. На жаль, через відсутність вологи восени на ланах району недосіяними залишились близько 9 тис. га озимих зернових, а це означає, що навесні доведеться збільшувати посівні площі. Із посіяних 23,7 тис. га озимої пшениці та 3,2 тис. га ячменю сходи з’явилися лише на 25% площ, озимий ріпак зійшов лише на половині з посіяних 5 тис. га.
- Як сільгоспвиробники виходитимуть з такого становища?
- Наше першочергове завдання на сьогоднішній день – забезпечити хліборобів насіннєвим матеріалом (особливо озимої пшениці) під посів в наступному році. Також треба попіклуватися про придбання насіння ярих культур – ячменю, сорго зернового, кукурудзи, проса, вівса, льону. До речі, саме остання культура має не лише високу рентабельність, а й вважається гарним попередником під посів озимини.
Насіння льону можна придбати в СФГ «Анастасія» та ТОВ «Гарант-Агро», ячменю – на селекційно-дослідній станції, в АК «Степова» та ВСК «Україна», кукурудзи – в НВФГ «Компанія «Маїс», АК «Степова» тощо.
- Яких ще виробників насіння Ви можете порекомендувати аграріям?
- На території нашого району працює АК «Степова», очолювана Леонідом Рисіним. Підприємство спеціалізується на вирощуванні оригінального та репродуктивного насіння. Раніше корпорація збудувала сучасний потужний завод по переробці насіння сільгоспкультур, а цього року був відкритий насіннєвий кукурудзяний завод з можливістю переробки насіння дрібних партій дослідних ділянок. Крім того, збудовані склади для зберігання насіння площею 15 тис. кв. м, триває спорудження логістичного центру, механічної майстерні для ремонту та зберігання всіх видів техніки, будується приміщення для зберігання паливно-мастильних матеріалів на 3 тис. тонн та рідких комплексних добрив такого ж обсягу, сухих добрив – на 10 тис. тонн.
Ще одне господарство, яке впродовж останніх років утримує лідерські позиції в експорті насіння кукурудзи – це НВФГ «Компанія «Маїс», очолюване кандидатом сільськогосподарських наук Віктором Борисовим. 12 червня поточного року на базі компанії в с. Зайцеве відбулося відкриття суперсучасного насіннєвого заводу з новітнім європейським обладнанням загальною вартістю 100 мільйонів гривень (із залученням інвестицій). Завод побудовано за проектом і повним технічним оснащенням датської компанії «Westrup», потужність виробництва – 5 тис. тонн насіння на рік.
Також у нас працюють селекційно-дослідна станція та господарство «Селекта», які займаються вирощуванням насіння сільгоспкультур не лише для місцевих аграріїв, а й експортують його за межі країни. Вчені дослідної станції займаються вирощуванням насіння пшениці, ячменю, вівса, гороху, сорго, а також проводять семінари та консультують хліборобів задля отримання високих врожаїв.
- А як розвивається на Синельниківщині тваринницька галузь?
- Господарство, яке най-більше інвестує в розвиток тваринництва, - це ПрАТ «Агро-Союз», очолюване директором Володимиром Хмеленком. Засновниками підприємства є герой України Володимир Хорішко та Сергій Прокаєв. Зараз в «Агро-Союзі» - найвища заробітна плата, тут утримується найбільше поголів’я свиней (25 тис. голів) та ВРХ (3500 голів), працює страусина ферма. За 10 місяців поточного року агросоюзівці надоїли 6720 л молока, а по району – 6620 л.
Велика увага тваринницькій галузі приділяється в СФГ «Рой» (свиней - майже 5 тис. голів, ВРХ – 300 голів) та в ВСК «Україна» (1550 голів свиней).
На жаль, впродовж останніх років тваринники не отримують допомоги від держави. Висока собівартість продукції, великі затрати на корма, вітаміни та ветеринарні препарати і при цьому низькі закупівельні ціни на м’ясо і молоко стримують розвиток цієї галузі. Залишається сподіватися, що державні дотації будуть поновлені і товаровиробники зможуть повністю задовольнити потреби наших людей в якісних продуктах харчування.
- Назвіть, будь ласка, ті господарства, які не лише успішно займаються агробізнесом, а й активно підтримують соціальну сферу.
- В нашому районі є цілий ряд керівників, котрі завдяки багаторічному досвіду змогли зберегти цілісність своїх агроформувань і цьогоріч отримали високі показники ефективності роботи. Серед них: ВСК «Україна» (Г.В. Колпак), ТОВ «Гарант-Агро» (В.Г. Бібік), СФГ «Анастасія» (А.П. Усов), ФГ «За мир» (М.І. Зузик), СФГ «Рой» (А.М. Рой), СФГ «Жулєй» (Ю.Г. Жулєй). Також хочеться відзначити керівників ТОВ «Дніпроагроальянс», ПАТ «Агротехсервіс», ТОВ «Агросвіт», ТОВ «ДВК», ПП «Шератон», ТОВ «Нива», ФГ «Червона долина-2006», СФГ «ЛіК», СФГ «Відродження», ТОВ «Промінь», СФГ «Чайка-Аіст», ФГ «Меренчук» та інші.
- Які проблемні питання залишаються невирішеними?
- Ми системно працюємо над тим, щоб покращити культуру землеробства в дрібних фермерських господарствах та у одноосібників, у яких поки що здебільшого не на належному рівні агротехніка вирощування культур, обробіток грунту, внесення добрив і засобів захисту рослин, є порушення сівозміни, не в повному обсязі сплачуються податки до бюджету. І якщо цю проблему поступово, долаючи супротив, ми зможемо розв’язати своїми силами, то існують деякі питання, розв’язати які в змозі лише держава. Сільгоспвиробники потребують створення надійних каналів реалізації продукції за стабільними цінами та організації оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції. І ми не полишаємо надії, що держава віддасть належне складній праці сільгоспвиробників і забезпечить умови для розвитку галузі.
Наприкінці нашої розмови Микола Степанович щиро привітав сільгоспвиробників Синельниківщини з професійним святом та побажав, щоб і надалі колосилися ниви, втілювалися в життя плани, задуми і сподівання на піднесення добробуту всього українського народу, щоб було у всіх здоров’я, щастя, достаток і мир.
С. КАДОШ