Район скорочує витрати

Минулої п’ятниці відбулося чергове засідання сесії районної ради під головуванням голови райради Юрія Мартиненка. В її роботі взяли участь депутат облради Петро Довгань, в. о. голови РДА Валентин Кравченко, сільські та селищні голови, керівники структурних підрозділів РДА та райради. І хоча цього дня розглядалося лише шість питань черги денної, засідання виявилося доволі довготривалим. Адже, як зазначив головуючий, деякі з них є надзвичайно складними та потребують переосмислення.
Про виконання районного бюджету за перший квартал поточного року доповіла начальник фінуправління РДА Тетяна Макаркіна. Згідно з її доповіддю, власні прибутки складають 96,7% (4 млн 671,8 тис. грн). Планові показники в повному обсязі не виконано. Податок з фізичних осіб в першому кварталі складає 98,9%. Недовиконання виникло через зростання кількості громадян, які скористалися своїми пільгами при нарахуванні податку (412 чоловік проти 240, що були зареєстровані в минулому році). За звітний період в Держказначействі було взято позичку на 2 млн 789,5 тис. грн на захищені статті витрат – заробітну плату бюджетникам, медикаменти та енергоносії. Позичені кошти поступово відшкодовуються. В цілому по району 4-місячний бюджет виконано на 133,5%, що складає більше 2 мільйонів гривень; по сільрадам – більше 200%. І якщо в першому кварталі бюджет не виконувався трьома сільрадами – Василівською, Миролюбів-ською та Писарівською, то за підсумками 4 місяців – лише Писарівською.
Головний лікар ЦПМСД Олена Сачко запропонувала внести зміни до діючої структури закладу охорони здоров’я: штатних співробітників Октябрського, Романівського, Роздольського, Широкосмоленівського, Вербівського та Надеждівського ФП перевести до складу амбулаторій. За роз’ясненнями головлікаря, фельдшерські пункти мають функціонувати в тих населених пунктах, де кількість населення складає 300 і більше осіб. В іншому випадку там базуватимуться тимчасові медпункти, які працюватимуть за графіком. Депутати підтримали проект рішення, але вирішили не закривати Роздольський ФП через його значну віддаленість (12 км) від Роздорської амбулаторії. Залишаться ФП також у Водяному та Грушувато-Криничному, адже «Швидкій допомозі» на дорогу до них за викликом доводиться витрачати більше як півгодини. До того ж, місцеві фермери пообіцяли усіляко підтримувати ці медичні установи. Як альтернативу фельдшерським пунктам, які припинять своє функціонування, головлікар ЦРЛ Петро Довгань пропонує використовувати «Швидку допомогу», яка працює цілодобово та фінансується з обласного бюджету.
Мабуть, найбільш довготривалим та суперечливим виявився розгляд питання оптимізації мережі закладів освіти. Після обговорення було підтримано пропозицію керівника відділу освіти РДА Алли Юрцевич щодо ліквідації Дібрівської (в якій навчається менше 15 дітей) та Раївської школи Дослід-ного поля, учні якої мають перейти до Раївської СШ-інтернату. Лозуватську, Тельманівську та Тургенєвську НЗСШ вирішено реорганізувати в НВК, в яких залишаться початкові школи та базуватимуться дитячі садки. Питання реорганізації Писарівської школи допоки залишилося відкритим – його розглядатимуть після детального вивчення на наступній сесії. Планувалося Вишневецьку, Шевченківську, Шахтарську та Зайцівську ЗОСШ перетворити на неповні загальноосвітні школи, та поки що ці заклади залишаться в статусі одинадцятирічок. А Катерина Івахненко тим часом за-пропонувала поміркувати і над проведенням реорганізації районного відділу освіти, в штаті якого перебувають 32 співробітника. Така кількість освітян у відділі, на її думку, також не є економічно доцільною.
Під час сесійного засідання депутати розглянули пропозиції до остаточної редакції Перспективного плану формування територій громад  Дніпропетровської області. Запропоновано надати на розгляд обласної ради наступне: об’єднати Іларіонівську та Мар’ївську громади з центральною садибою в Іларіоновому; Роздорську, Писарівську та Старовишневецьку з центром в Роздорах (села Парне, Катражка і Фрунзе можуть приєднатися до громади м. Синельникове); Миролюбівську, Великомихайлівську та Шевченківську - з центром у Великомихайлівці; об’єднати в одну Василівську, а також частково Варварівську і Новогніденську громади. Частина Новогнідого і жителі с. Веселе Раївської сільради зможуть приєднатися до синельниківської громади через наближене розташування до міста. Славгородський селищний голова також вніс свої пропозиції щодо створення нової громади, але суміжні з селищем громади поки що своєї згоди на це не дали. Всі інші сільські ради запропоновано об’єднати та дати назву – Синельниківська об’єднана територіальна громада. Та остаточного варіанту пропозицій формування громад  депутатами поки  не узгоджено. Обговорення цього питання і далі триватимуть в сільських та селищних радах.  
Поки що є час для того, аби більш скрупульозно та виважено підійти до цього надзвичайно серйозного питання, адже воно стосується благополуччя всіх жителів району. До того ж невідомо, чи підтримають пропозиції місцевих обранців депутати обласної ради та Кабінет Міністрів, та, на глибоке переконання Юрія Мартиненка, розроблена областю методика не є прийнятною для нашого району. Тож необхідно надати економічно обґрунтовані переконання доцільності внесення змін до методики на найвищому рівні. Адже ні громада міста, ані району поки що не готові до такого «співмешкання». Специфіка життєдіяльності міста та села настільки різна, що, як сказав голова райради, «успішно керувати ними одночасно – то є найвищим пілотажем».
О. МУЛЬОВАНА