Собаче життя – як ціна людської безвідповідальності

До нашої редакції звернулися жителька Синельникового Л.А. Шкурко та мешканка села Веселого Н.Є. Мариніна. Обох жінок дуже непокоїть доля бродячих собак, яких, як вони вважають, нещодавно отруїли. За їхніми словами, прямо на очах дітей тварини в муках конали поблизу п’ятої школи, й для школярів те видовище стало величезним потрясінням.

Наших читачок цікавить, хто міг віддати наказ про вчинення таких дій і хто буде відповідати за те злодіяння та вивезення трупів собак.

Ми поспілкувалися із виконуючою обов’язки начальника ВО ЖКГ Євгенією Запарою, яка відкидає такі припущення: «Ніхто нам наказів щодо отруєння бродячих собак не давав, про це й мови бути не може. Можливо, люди самі це роблять. Ми ж не можемо нести відповідальність за вчинки жителів. Можна припустити також, що на них напала якась болячка – ніхто ж ніяких лабораторних аналізів не проводив. А от трупи собак прибираємо відразу ж, як тільки до нас надходить інформація щодо місця їх знаходження. Наприклад, нещодавно прибирали їх з вулиць Покровської та Воїнів-афганців».

О. МУЛЬОВАНА

Від редакції: Чим ближче до настання весни, тим більше збиваються в зграї бродячі собаки. І тим частіше вони нападають на людей – якщо не покусають, то принаймні перелякають до півсмерті своїм загрозливим гарчанням. І часто своїм об’єктом для нападу вони обирають дітей, яких не супроводжують дорослі. Так, видовище помираючих собак не естетичне й залишає в душі тяжкий слід. Але наскільки було б жахливіше, якби, не дай Бог, на їхньому місці опинилася б пошматована собаками людина. Мабуть, найкращим виходом із цього становища було б побудувати для бродячих собак питомники, як це давно зробили в розвинених країнах.