Торгівля людьми – неприпустиме порушення прав людини

Минулого вівторка завідувач сектору у справах сімей та гендерної політики управління забезпечення соціальних гарантій Департаменту соціального захисту населення ОДА Владислав Рахманов, голова правління громадської організації «Промінь Дніпро» Олена Моргун та члени міської координаційної ради з питань гендерної політики та проти насильства в сім’ї під головуванням заступника міського голови Тетяни Кучерук зустрілися разом за круглим столом, аби обговорити методи протидії торгівлі людьми.

– По Дніпропетровській області встановлено 15 осіб, які постраждали від торгівлі людьми і десятьом з них вже надано спеціальний статус, - наголосив Владислав Рахманов. - Але ці цифри офіційні – насправді ж таких людей набагато більше. Якщо в районах є представники, відповідальні за це питання, то в містах створилися «прогалини» – тут такі особи відсутні. Мета наших виїзних засідань – навчити системному підходу до протидії торгівлі людьми. Одним з наших спільних завдань є навчитися виявляти осіб, які постраждали від торгівлі людьми й надати їм потрібну допомогу».

І хоча у нас в Синельниковому немає такої сумної статистики, та це не говорить про те, що в нас немає потерпілих. Щороку тисячі громадян України потерпають від торгівлі людьми. Цей вид злочину за кримінальними прибутками займає третє місце у світі після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками. Для злочинців – це величезні кошти, для людей – страждання, зруйновані сім’ї, втрачене здоров’я або навіть життя…

Існують різні форми торгівлі людьми: трудова експлуатація; сексуальна експлуатація, примушування до проституції; примусове жебрацтво; використання у порнобізнесі; примусове втягнення у злочинну діяльність; торгівля людьми з метою вилучення органів тощо. Зазвичай торгівлю людьми супроводжують: обман; насильство; погрози; шантаж або боргова кабала. Якщо людина все ж таки потрапила в халепу й змогла з неї викарабкатися, то вона має право на: безкоштовне медичне обстеження і лікування; допомогу у відновленні документів; отримання психологічної, соціальної, правової допомоги; сприяння у професійній підготовці та працевлаштуванні; одноразову матеріальну допомогу.

Але найголовнішим завданням як органів місцевого самоврядування та внутрішніх справ, так і громадських організацій є робота превентивна. Треба проводити роз’яснювальну роботу - різноманітні акції, тренінги та інформаційні кампанії з цього питання, аби убезпечити від злочинців якомога більше наших людей. Про все це і багато іншого й точилася розмова під час проведення круглого столу.

О. МУЛЬОВАНА