Треба торгувати пшеницею, а не землею

Минулої п’ятниці сільгоспвиробники Синельниківщини на чолі з начальником управління агропромислового розвитку РДА Миколою Малюковим за участю представників місцевої влади провели традиційний технологічний семінар, в рамках якого подивилися на стан посівів озимих і ярових культур, послухали поради науковців щодо оптимальних строків початку жнив, боротьби з хворобами та шкідниками, порівняли сорти сільгоспкультур та різні технології обробітку грунту.

Перша зупинка на шляху аграріїв – Синельниківська селекційно-дослідна станція, очолювана Володимиром Петрушаком. Саме він разом з кандидатом наук, завідуючим лабораторією технології вирощування озимих культур Миколою Солодушком та кандидатом наук, завідуючим лабораторією захисту рослин Миколою Явдощенком зустрічали поважних гостей біля демонстраційних ділянок.

- Після складних погодних умов минулої осені та зими навесні на озимину очікувало ще одне випробування – повітряна і грунтова посуха, що подекуди призвело до загибелі рослин. Найкраще почуваються озимі культури, посіяні в ранні оптимальні строки по чорному пару та по гороху. Прогнозований початок жнив – 5-7 липня, - розповів Микола Солодушко та повідомив, що цьогоріч науковці дослідної станції вивчають реакцію озимої пшениці на строки сівби по різних попередниках, а також 60 сортів пшениці не лише вітчизняної, а й іноземної селекції.

За повідомленням Миколи Явдощенка, через недостатність вологи хвороби на посівах майже не розвиваються, тож хімічного обробітку рослини не потребують. А от клопа-черепашки цьогоріч дуже багато: потрібно зараз провести обстеження посівів і за потреби обробити їх фунгіцидами (всі зареєстровані препарати ефективні проти цього шкідника, проте їх треба міняти через звикання паразита). До речі, резистентністю до гербіцидів відзначаються й бур’яни, тож науковці також радять їх змінювати, обирати для обробки з іншою діючою речовиною.

- На озимому ячмені часто бувають хвороби. Чи не проводилися випробування щодо можливого обробітку фунгіцидами восени? – поцікавився керівник ВСК «Україна» Георгій Колпак та почув у відповідь, що обробляти ячмінь все ж слід навесні.

Розглядаючи стан озимини на ділянках дослідної станції, сільгоспвиробники звернули увагу на вилягання деяких сортів – за повідомленням науковців, це сталося після останньої зливи. «Бачите, на дослідній станції навіть дощ як за замовленням пішов перед семінаром, щоб ми побачили сорти, стійкі до вилягання», - пожартував керівник С(Ф)Г «Анастасія» Андрій Усов.

Друга зупинка – поля агрокорпорації «Степова», де вирощують насіння своєї селекції. Тут основні попередники для озимої пшениці – насіннєва кукурудза та соняшник, сівба виконувалася до 14 жовтня. 90% посівів були в нормальному стані, проте через весняну посуху (тільки нещодавно пройшов один дощ) він, звісно ж, погіршився. І теплолюбна культура – кукурудза – поки що не радує око.

Окрім озимої пшениці, сільгоспвиробники подивилися на посіви кукурудзи, соняшнику, тритикале та гороху, відзначили високу культуру землеробства, поцікавилися тим, якими гербіцидами й добривами користуються фахівці «Степової». Також учасникам семінару показали унікальне поле, на якому вивчається до 15 тисяч схем схрещування. Тут «ловили» фактор цвітіння (щоб «тато» й «мама» одночасно квітували й ефективно запилювалися). А ще – продемонстрували гібридну пшеницю. Як стало відомо, в Україні вже зареєстровано два таких гібриди, третій – зараз проходить дослідження. «Я чув, що у гібридної пшениці врожайність, звісно ж, висока, проте вартість насіння завелика і «з’їдає» ту різницю», - поділився з колегами Андрій Усов. Фахівці «Степової» підтвердили цю думку: «Вартість насіння сягає 150 євро на 1 гектар, а врожайність вища відсотків на 30».

- Чи не сієте ви озимий горох? – поцікавився Георгій Колпак, на що почув негативну відповідь.

Третя зупинка – С(Ф)Г «Анастасія», де пшеницю сіють виключно по льону та еспарцету. До речі, ці дві культури, які зараз цвітуть, створюють неповторну колористику на землях даного господарства – блакитні лани льону межують з рожевим еспарцетом, по якому яскравими спалахами майорять макові галявини.

В «Анастасії» землю обробляють за «Nо Till» - як відомо, це енергозберігаюча технологія, яка дозволяє відновлювати родючість грунтів і не пошкоджувати чорноземи. Соняшник тут сіють суцільним бінарним посівом разом з еспарцетом. Візуально видно, що виходить не зовсім рівномір-но, проте результатами керівник господарства Андрій Усов задоволений. На посіви льону дощ, на жаль, не пішов, частину довелося пересівати через весняні приморозки.

- Ми не прибираємо з полів пожнивні рештки, завдяки чому в грунті зберігається достатньо вологи, яка дозволяє рослинам нормально переживати посуху. З іншого боку, під значним шаром пожнивних решток сходи повільніше розвиваються. До речі, одна з поки що невирішених проблем «нульового» обробітку – відсутність техніки, яка могла б рівномірно розподіляти їх, тому шар пожнивних решток не усюди однаковий, - поділився Андрій Усов.

Керівник «Анастасії» переконаний, що займатися грунтозберігаючою технологію потрібно навіть не через економічний зиск (адже такий обробіток грунту вимагає значно менших затрат праці і пального – наприклад, тут на всі господарчі потреби використовують лише 20 л пального на 1 га), а для збереження нашого найціннішого багатства – чорнозему.

- Щорічно через деградацію (в результаті повітряної та водної ерозії) в світі з сільськогосподарського сектору виводиться близько 7 мільйонів гектарів. Тож всім нам слід вже сьогодні всерйоз замислитися над цією проблемою. Так, при впровадженні «Nо Till» виникає чимало питань, які доводиться вирішувати в процесі роботи, проте результат цього вартий. Коли заходиш на поле еспарцету, то бачиш, що в ньому все рухається, все живе, а після оранки та використання хімічних препаратів земля порожня, - переконував колег Андрій Усов.

До речі, біля медоносного еспарцету «Анастасія» встановила свої пасіки – зараз тут 230 бджолосімей, в планах – подальший розвиток цього напрямку. Спершу бджоляри-анастасіївці виготовляли лише мед, тепер починають пробувати виробництво іншої бджоляної продукції.

Проїжджаючи селом Вільним, Андрій Усов розповів сільгоспвиробникам про участь господарства в соціальній сфері та допомогу пайовикам. Так, всім бажаючим орендодавцям утеплили домівки, відремонтували контору, навели лад в коморі, підфарбували гараж, почали утеплення місцевої школи…

Четверта зупинка – ПП «Шератон», в обробітку якого землі Синельниківського та Новомосковського районів. Тут в сівозміні 7 культур, три з яких – озимі. Серед ярових в господарстві вирощують сою – поки що не дуже популярну в нашому краї культуру.

В «Шератоні» учасників семінару зацікавили посіви трансгенної озимої пшениці канадської селекції SALEM. Завдяки генам океанських водоростей вона дуже морозостійка, а гени верблюжої колючки дозволяють рослині гарно переносити високі температури.

Також аграрії помилувалися прекрасним соняшниковим полем з сильними, добре розвинутими рослинами. «Молодці, шикарний соняшник виростили!» - висловив спільну думку керівник ТОВ «Гарант-Агро» Віктор Бібік.

Проводячи для колег екскурсію землями С(Ф)Г «ЛіК», Володимир Рой порушив проблемну тему, що хвилює багатьох сільгоспвиробників.

- Цьогоріч по завершенню договорів оренди з господарства забирають землю 12 пайовиків. Вони підуть до одноосібників, бо ті запропонували на 100 чи 200 гривень більше орендної плати, ніж ми. Проте при цьому господарство сплачує податки, внески до пенсійного фонду і так далі, а одноосібники платять лише ту суму, що визначили сільради. А хазяйнують вони набагато гірше, ніж ми, ви ж бачите! – зазначив Володимир Рой.

Володимир Миколайович показав пшеничне поле, яке наочно демонструє, як не можна сіяти: після двох посівів соняшнику пшениця перебуває в поганому стані. Адже соняшник дуже сильно витягує із землі вологу, і ніякі добрива тут не зарадять.

Керівник ТОВ «Нива» Володимир Сулаєв запросив колег подивитися на техніку, за допомогою якої в господарстві обробляють землю. Тут і навантажувачі, і агрегат для збирання рапса, і культиватор «Джон Дир», і комбайн «Клаас» тощо. Окрему увагу аграрії приділили сівалці Optima TFmaxi от Kverneland, яка відзначається високою точністю посіву. Бажаючі змогли на власні очі подивитися, як вона працює.

Підбиваючи підсумки семінару, Андрій Усов зазначив: «Такі заходи не просто важливі, вони –  безцінні, адже дають нам змогу поспілкуватися, поділитися досвідом, послухати науковців. Наприклад, колись я, беручи участь в такому семінарі, потрапив до господарства Юрія Жулея, і був настільки вражений його методами роботи, що потім двічі приїжджав до нього разом зі своїми співробітниками. Ми вивчали досвід його роботи, що стало для нас прикладом правильно організованого господарства, в якому не тільки поля в гарному стані, а й для працівників створено по-домашньому комфортну атмосферу».

Спілкуючись між собою, сперечаючись про більш ефективні технології обробітку грунту, види фунгіцидів та оптимальну кількість добрив, аграрії зійшлися в одному: потрібно, щоб наші столичні можновладці розуміли, що краще й значно вигідніше торгувати пшеницею, а не землею.

С. КАДОШ