Тристороння співпраця: сільгоспвиробники, науковці та влада
Минулого вівторка пройшов традиційний щорічний технологічний семінар-нарада з питань стану посівів озимих культур, догляду за посівами просапних культур та особливостей збирання ранніх зернових для сільгоспвиробників Синельниківщини. Під час заходу аграрії мали змогу поспілкуватися з науковцями Дослідної станції щодо цьогорічних особливостей вирощування сільськогосподарських культур, оглянути новітню техніку, придбану колегами, на практиці подивитися на переваги застосування інноваційних агротехнологій та поділитися своїм досвідом господарювання. Разом з аграріями цього дня ковтали пил польових доріг також перший заступник голови РДА Сергій Турченюк та голова районної ради Юрій Мартиненко.
- Хочу зазначити, що подібні семінари на обласному рівні вже не проводяться, принаймні, в такому форматі. Ми ж мали на меті не організувати його «для галочки», а дійсно допомогти сільгоспвиробникам обмінятися корисною інформацією, дати їм практичні поради для вдосконалення їхньої праці. Дуже приємно, що керівники багатьох господарств залучили до участі в семінарі молодих агрономів – це стане для них гарним досвідом. До речі, для більшої наочності ми запланували маршрут таким чином, щоб продемонструвати не лише відмінні, а й негативні приклади господарювання, - звернувся до учасників семінару начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Микола Малюков.
Спершу традиційно завітали до науковців Дослідної станції, котрі працюють під керівництвом Володимира Петрушака. Один з провідних фахівців станції Микола Солодушко докладно розповів учасникам семінару про роботу науковців, спрямовану на розробку нових та вдосконалення існуючих технологій вирощування озимої пшениці та ячменю.
- Поточний сільськогосподарський рік був дуже складним для вирощування озимини, проте велика кількість опадів (214 мм протягом березня-травня) врятувала посіви, стан яких оцінюється як добрий (по гарних попередниках) і задовільний (по соняху, при ранніх строках сівби та з недостатнім внесенням добрив). В середньому густота сходів коливається від 325 до 585 штук на квадратний метр, при цьому в колосі налічується від 16 до 20 колосків, - повідомив Микола Солодушко та зазначив, що прогнозований старт збирання ранніх зернових – приблизно через місяць (з огляду на погодні умови).
Хлібороби змогли подивитися на різні сорти озимих пшениці та ячменю, порівняти їх стан у непростих цьогорічних погодних умовах, оцінити схильність до полягання, стійкість до хвороб і шкідників. Також їм продемонстрували перебіг досліду, який засвідчує факт зростання вегетативної маси ячменю в залежності від кількості, якості та термінів внесення мінеральних добрив.
Підвищену захворюваність ячменю цієї весни відзначили усі присутні аграрії, а голова ТОВ «Нива» Володимир Сулаєв підкреслив, що рослини не дуже й врятувало внесення фунгіцидів. Науковці підтвердили спостереження сільгоспвиробників, адже на сьогоднішній день почали активно розвиватися жовта іржа та септоріоз, та й шкідники (клоп-черепашка, тля, трипси) не дають зітхнути з полегшенням.
Отримавши величезний обсяг консультативної інформації, хлібороби відправилися до земель С(Ф)Г «Рой», де побачили один із зразкових прикладів господарювання.
- Наше агроформування обробляє 2915 га орендованих земель. Крім того, розвиваємо тваринництво: маємо близько 7 тисяч голів свиней, до 700 голів ВРХ (сто з яких – дійне стадо), - розповів керівник господарства Володимир Рой. А Микола Малюков закликав присутніх з вікна автобуса помилуватися дружніми сходами соняшнику, який тут сіяли з 8 квітня до 3 травня.
Володимир Миколайович продемонстрував колегам сівалки «Vaderstad» та «Gaspardo», за допомогою яких разом з насінням до грунту вносилися й добрива (на відстані 2,5 см від насінин, щоб не пошкодити їх), причому розповів як про плюси, так і про негативні особливості кожної з них. Також чи не кожен учасник семінару з цікавістю роздивлялися мотиги російського виробництва, які дозволяють на великій швидкості акуратно прибирати бур’яни, не травмуючи кукурудзу й соняшник.
Завдяки наявності тваринницьких ферм Володимир Рой зміг продемонструвати колегам роль органічних добрив у вирощуванні сільгоспкультур: полем соняшнику наче прокотилася гігантська хвиля – «гнійна», як її назвав Микола Малюков.
Також Володимир Миколайович похвалився посівами гороху, на якому вже сформувалося по 8 стручків.
Екскурсію полями Шевченківської сільради провів сільський голова Петро Краснопольський. Йому довелося відповідати на запитання щодо роботи одноосібників: як господарюють, скільки сплачують до місцевої скарбниці, чи допомагають соціальній сфері?
- Як не крути, а культура землеробства і ефективність роботи вища у сільгосппідприємствах, ніж у одноосібників, - зазначив Микола Малюков.
Коли прямували землями Великомихайлівської сільради, слово взяв керівник ВСК «Україна» Георгій Колпак, котрий розповів, що господарством обробляється 2800 га землі, також тут вирощують свиней (півтори тисячі голів). Колектив – 80 чоловік.
- Цьогоріч нас дуже виручив самохідний обприскувач – кожний гектар двічі обробляли гербіцидами та фунгіцидами. Треба ще й сівалку, як у Володимира Роя, придбати! – поділився планами на майбутнє Георгій Васильович та додав, що на кожне поле було внесено по 4-5 центнерів міндобрив. Тобто ви-трати зроблені чималі, а яким буде зиск – час покаже.
Георгій Колпак з гордістю показав колегам гречане поле (культура канадської селекції, самозапильна). «Треба сіяти гречку, щоб в наших магазинах кілограм цієї крупи не коштував сорок гривень!» - закликав учасників семінару Микола Малюков.
- Наша країна тільки рухається в бік Європи, а ми, «українці», вже давно там, бо гречка в нас канадська, горох австрійський, ячмінь – німецький і чеський, - зазначив Георгій Васильович і запросив до демонстраційного полігону ВСК «Україна», на якому цьогоріч тестують насіння озимих пшениці і ячменю різної селекції. Слід відзначити, що керівник підприємства навіть створив власну шкалу оцінювання стану посівів, тож виставляв рослинам бали на різних стадіях вегетації. Рухаючись від однієї демо-ділянки до іншої, слухаючи розповіді фахівців, всі з цікавістю очікували на коментарі Георгія Колпака.
- Якщо глянути на мої записи, то можна побачити, як оцінки по культурах змінюються від відмінної позначки до одиниці і навпаки. Подивимося, що покаже збирання врожаю! – повідомив керівник «України».
Біля демонстраційних ділянок для аграріїв Синельниківщини виступили представники фірм-виробників насіння - Saatbau Linz та Тирас. До речі, останні анонсували можливу появу насіння озимого… гороху. Тож з нетерпінням очікуватимемо на це диво агротехнічної думки!
Наступні поля – ТОВ «Гарант-Агро», що під керівництвом Віктора Бібіка цього сезону вирощує 1435 га озимих культур. «Незважаючи на несприятливі погодні умови, ми жодного гектара не перекультивували (списали)!» - похвалився Віктор Гаврилович, який віддає перевагу мінімальній або ж взагалі нульовій технології обробки грунту. Нову сівалку, яка працює саме за такими енергозберігаючими технологіями, продемонстрував Віктор Бібік учасникам семінару, а також здивував багатьох присутніх, зазначивши, що трактор «Білорусь» потребує меншої кількості пального, ніж сучасні машини.
Останнім пунктом маршруту став сад, що вирощується за інтенсивною технологією під керівництвом Віктора Паська.
- «Дніпровські сади» - виробниче відділення фірми «Садове кільце». Наш сад займає площу 53 га, на якій вирощуємо 7 сортів яблук. Зараз триває період чергового обприскування, яких за сезон буває до 15 (для порівняння: в сусідній Польщі фруктові дерева обробляють «хімією» 32 рази – прим. ред.). Воду для крапельного зрошення беремо з Дніпра і уважно слідкуємо за рівнем вологості – якщо вона знижується за відмітку 70%, то відразу ж вмикається система поливу, - розповів Віктор Пасько та додав, що на підприємстві працюють 27 чоловік, котрі доглядають за деревами, виконують обрізку гілок, косять траву, збирають врожай тощо.
На запитання, чи рятує огорожа з «рабиці» від зайців, садоводи лише відмахнулися, мовляв, найбільшої шкоди струнким яблунькам завдають, на жаль, «двоногі гризуни».
Підбиваючи підсумки виїзного семінару, хлібороби, науковці та представники влади дійшли висновку, що всі вони мають консолідувати зусилля задля розвитку агропромислового сектору. «Давайте разом підтримаємо науковців Дослідної станції – фінансами, насінням, іншими матеріалами, щоб вони виконували не лише фундаментальні дослідження за державним замовленням, а й проводили ті досліди, результати яких безпосередньо допомагатимуть в нашій роботі!» - закликав колег керівник С(Ф)Г «Анастасія» Андрій Усов, думку якого всі присутні підтримали одноголосно.
С. КАДОШ