Виїзний семінар аграріїв: В центрі уваги – цариця полів

Минулої п’ятниці відбувся виїзний семінар агропромисловців Синельниківщини. «Семінар на колесах» – як назвав його начальник управління агропромислового розвитку РДА Микола Малюков, який керував цим заходом, був повністю присвячений «цариці полів» – кукурудзі. Цікавилися результатами експерименту вирощування кукурудзи на  полігонах господарств Володимира Роя та Віктора Борисова не лише фермери. Разом з аграріями на полігонах побували голова райради Юрій Мартиненко та науковці селекційно-дослідної станції. На жаль, на семінарі не зміг бути присутнім голова РДА Олександр Шабанов, який цього дня займався іншими справами. Аграрії Володимир Рой та Георгій Колпак залишилися незадоволеними цим фактом. «Я вважаю, що в роботі керманича району не повинно бути справ більш нагальних, ніж розвиток сільського господарства та участь в районних заходах, - озвучив їх спільну думку Георгій Колпак, – хіба що приїзд до Синельниківщини самого Президента міг цьому завадити».  

Розпочався семінар на демонстраційному полігоні, де хазяйнує Володимир Рой. Цікавість присутніх викликала суперсучасна сівалка фірми «VADERSTAD», яка застигла на узбіччі кукурудзяного поля. Володимир Миколайович розповів, що придбав цей комплекс, в першу чергу, для посіву рапсу, кукурудзи та інших культур. А представник вищеназваної компанії розповів про переваги такої техніки. Мабуть, однією з найголовніших є те, що комплекс енергозберігаючий – за один прохід він здійснює декілька операцій, до того ж це – швидкісна техніка. Також керманич, не полишаючи робочого місця, може прямо з кабіни регулювати процес сівби. Механізатор продемонстрував роботу цієї чудо-техніки. Аграрії ж (на що вже профе-сіонали!) – не боячись забруднити руки, почали особисто перевіряти якість посіву. І – винесли свій одноголосний вердикт: «Зерна зверху немає!».
Володимир Рой стверджує, що підбір гібридів є одним з найважливіших моментів у вирощуванні качанистої, саме для цього й створюються експериментальні полігони. Володимир Миколайович – справжній оптиміст – він впевнений в тому, що прийде той час, коли урожайність кукурудзи на полях Синельниківщини сягне 150 ц/га. Адже Дніпро зовсім поруч, і цілком можливо, що в багатьох господарствах з часом буде проведено крапельне зрошування. Та то – задумки на майбутнє, адже орендар повинен бути впевненим у тому, що він оброблятиме землю впродовж 40-50 років. Тоді й інвестувати свої кошти в таку «водяну» справу резонно. За підрахунками дбайливого господаря, аби створити добрий полив на 500 га ріллі, знадобиться близько півтора мільйона євро.  
За прогнозами синоптиків, у нас днями задощить, тож фермери розпочали сівбу озимої пшениці. На ланах СФГ «Рой» станом на п’ятницю вже було засіяно 500 га озимини. Розповівши про стан робіт у своєму господарстві, Володимир Рой познайомив присутніх із представниками селекційних компаній: «КВС», «Піонер», «DOW SEEDS», «Мансанта», селекційно-дослідної станції та «Маїс», гібриди яких цьогоріч вирощувалися на ділянках  демонстраційного полігону (без зрошування, в природних умовах). Неможливо розповісти про всі ті гібриди - тут визріла кукурудза на будь-який смак: різна за строками визрівання; за розмірами качанів та висотою; за розвиненістю кореневої системи та будовою листя; за кольором; за різновидом зубу; схильністю до швидкого висихання і навпаки; стійкістю до холодів або, навпаки, до посухи... Необізнаній людині годі й розібратися у лавині цифр, назв та характеристик. Але зацікавлені господарі, які розуміються на вирощуванні кукурудзи та не відмовляються від експериментів, брали потрібне для себе до уваги. До того ж, кожен із присутніх отримав у подарунок від вищеназваних компаній буклети з детальною інформацією про насіння гібридів, які вони реалізовують. Тож є над чим посушити собі голову фермерам...         
Хоч цього дня надворі стояла справжнісінька «африканська» спека, а переглядали демонстраційний матеріал доволі довгенько, присутніх на семінарі наче й втома не брала. Вони розгортали качани того чи іншого гібриду, допитливо їх роздивлялися, перемовлялися між собою стосовно якості, а деякі – навіть на зуб куштували. Тож семінар виявився плідним – така увага з боку аграріїв до качанистої говорила сама по собі про важливість такого заходу.
Очі розбігалися від безлічі гібридів, представлених на демонстраційному полігоні, а розум через деякий час відмовлявся підмічати численні характеристики та нюанси, притаманні тому чи іншому виду (принаймні у автора цих рядків). До речі, мабуть через те, що у селекціонерів вже забракло фантазії через величезну кількість гібридів, замість звичних поетичних назв, як то було раніше, вони здебільшого почали присвоювати їм цифрові. Та воно й зрозуміло! Наприклад, в компанії «Маїс» цьогоріч сім селекціонерів випробовують на полігонах – скільки б ви думали? – цілих 35 тисяч гібридів! І створюють для них різні умови: з крапельним зрошуванням і без нього; з внесенням добрив, гербіцидів та засобів захисту рослин і без всього цього. Є навіть така експериментальна ділянка, де качаниста росте у, так би мовити, симбіозі із бур’яном – там з ним не борються навіть механічним шляхом. Чого лишень не придумають науковці! В поточному році внесено до реєстру 5 гібридів, виведених компанією «Маїс». Уявіть собі, скільки праці треба вкласти, скільки часу експериментувати, аби наукове дослідження, нарешті, увінчалося успіхом! Очевидно, що серед співробітників компанії панують творче натхнення, цілковита самовіддача та самовдосконалення. Мабуть, це і є секретом успіху «Маїсу», продукція якого користується попитом не лише в Україні, а й за її межами.
Ми побували на ділянці полігону «Маїсу», де вирощуються 55 видів гібридів – з одного боку межі під крапельним зрошенням, з іншого – той самий вид, але вирощений у природних умовах. Маїсівці покреативничали: поблизу кожного з видів встановили не лише таблички з назвами гібридів, а й такі собі «гірлянди», зроблені з качанів, зібраних зі своїх ділянок. І, треба сказати, то дуже видовищна задумка: є качани зовсім білі, є з червоним відтінком – зі збагаченим вмістом каротину. Та, звісно, переважна більшість – традиційного, жовтого кольору. На перший погляд – всі качани однаковісінькі. Але гідом на цій екскурсії був сам очіль-ник кукурудзяної царини Віктор Борисов, то він і розтлумачував бажаючим про відмінність того чи іншого маїсу.
З необхідністю зрошування цієї культури дехто не зовсім згоден. Звісно, що при цьому урожайність качанистої підвищується – з цим ніхто й не сперечається. Та якщо взяти до уваги той факт, що вода нині досить недешева, а добрив (за які також доводиться віддавати неабиякі кошти) треба вносити для поливних рослин майже вдвічі більше (особливо для якісного зростання ранньостиглих гібридів), то доброму господареві доведеться засісти за підрахунки. Звісно, «економіка повинна бути економною» – всі вже навчилися рахувати кожну копійчину, тож вибір на користь зрошування чи вирощування в природних умовах – за кожним із фермерів.
В одному питанні серед учасників семінару не було розбіжнос-тей – продукція нашого «Маїсу» може сміливо конкурувати із найвідомішими брендовими компаніями світу.
О. МУЛЬОВАНА