Вправні господарі – творці хліборобських династій

Вправні господарі – творці хліборобських династій

У дбайливого господаря всі види робіт відбуваються вчасно – він завжди готовий і до посівної, і до жнив, заздалегідь запасається добривами й насінням, гербіцидами й пестицидами, закуповує техніку, не вдаючись до грабіжницьких кредитів. Саме таким, спрямованим на перспективу сільгоспвиробником, є керівник С(Ф)Г «Латай» Олександр ЛАТАЙ, який обробляє землю на території Гірківської, Новоолександрівської та Новогнідської сільських рад.

Олександр Павлович – один з першопрохідців фермерського руху на Синельниківщині, розпочинав хазяйнувати на землі ще в далекому 1992 році. А до цього, починаючи з 1972 року, працював трактористом і шофером в колгоспі ім. Шевченка – там, де багаторічно сумлінно трудилися й його батьки.

- Я переконаний у правдивості висловлювання про те, що «де народився, там і згодився». Тут жили-працювали мої батьки й діди, тут, на Гірківщині, разом зі мною обробляють землю мої сини Андрій та Вячеслав. Тож створилася вже така собі династія хліборобів! – похвалився Олександр Латай.

І дійсно, нашому співрозмовнику є, чим пишатися: господарство має прекрасні показники урожайності ранніх зернових культур. За підсумками жнив, озима пшениця дала по 40 центнерів з гектара (всього її тут було посіяно 168 га), ярий ячмінь – по 38 цнт/га (на площі 23 га). «Не хочу сіяти озимий ячмінь – дуже вже він у нас перемерзає!» - поділився сільгоспвиробник, в обробітку якого – 300 гектарів оранки.

Цьогоріч латаївці віджнивувалися за два тижні – з 3 по 17 липня, затримали дощі, які не дозволяли техніці вийти в поле. На день наших відвідин (минулого вівторка – прим. ред.) майже всі роботи були завершені, і лише механізатор Віктор Юрчишин на модернізованому тракторі Т-150 з хоршевським «Джокером» лущив землю, розпушуючи верхній шар грунту для збереження вологи і знищення бур’янів.

- Ми вже навіть з пайовиками розрахувалися, які орендну плату беруть не грошима, а зерном, - зазначив керівник господарства, в обробітку якого паї близько 86 орендарів. За землю тут платять гідну ціну – 6% від кадастрової оцінки, а ще – обробляють городи і, звісно ж, допомагають тим пайовикам, яким треба гроші на лікування або ж на придбання житла чи інші невідкладні потреби. До речі, пайовики, відчуваючи піклування орендаря, його повагу до них та любов до землі, не бажають йти від нього в пошуках кращої долі, не гоняться за обіцянками-цяцянками від тих, хто пропонує «золоті гори», а залишаються вірними Олександру Латаю.

На запитання про можливий продаж землі сільськогосподарського призначення наш співрозмовник хмуриться – і відразу стає зрозумілим, наскільки для нього це болюча тема.

- Якщо проголосять про продаж землі, то в селі страшне, що почне творитися. Лише уявіть: якщо сільчанин комусь продасть свій пай (неважливо, за якою ціною), то город я йому вже не оратиму, і зерно для курочок-гусочок доведеться купляти на базарі за ринковою ціною. Тож доведеться людям виживати на маленькі пенсії без господарства і городи копати лопатами, - так розмірковує господарник, котрий, до речі, і свої плани щодо встановлення мехтоку поки що відклав до кращих часів: а раптом залишиться тільки із десятьма гектарами землі, бо ж невідомо, що завтра буде.

Зібране збіжжя латаївці відвезли на Славгородський ХПП – там ціни на послуги прийнятні, та й розташований елеватор недалеко. На жаль, пропонована покупцями ціна аграріїв не радує: за тонну пшениці другого класу дають 4800 грн, третього – 4750 грн, фуражу – 4400 грн.

- Це дуже мало, майже на рівні собівартості, адже насіння, солярка, добрива, фунгіциди й гербіциди коштують чимало. Проте доведеться продавати, бо вже час готуватися до осіннього комплексу польових робіт, а на це потрібні гроші, - зітхає Олександр Латай.

Олександр Павлович не лише заздалегідь турбується про підготовку до посівних кампаній та жнив, а й не любить «залазити» у кредити, тож техніку купляє й розвиває господарство відразу за свої, кревні. Так, останнім часом на госпдворі звели ангар-гараж, торік купили дві нові сівалки СЗ-6, культиватор «Джон Дір», а для придбання французького обприскувача BERTHOUD TRACKER (захват 28 м) навіть до Ліону з’їздили, поспілкувалися з виробниками і заручилися їхньою технічною підтримкою. Зараз латаївці будують для себе битовку – з опаленням, гарячою водою, телевізором, щоб на роботі почуватися як вдома.

В С(Ф)Г «Латай» працює шість механізаторів – і зовсім юних, і досвідчених, котрі щиро діляться своїми знаннями з молоддю. Окрім вже згаданих Віктора Юрчишина та Андрія й Вячеслава Латаїв, ми застали в гаражі Віктора Шолома, Олексія Власова та Юрія Ілієнка, котрі лагодили техніку до оранки – час ще дозволяє.

Ось така вона, команда однодумців С(Ф)Г «Латай» - впевнені в своїх діях хлібороби, що бачать перспективний план розвитку свого господарства, щиро вболівають за долю свого села й прищеплюють любов до землі своїм нащадкам, створюючи хліборобські династії. Гарних вам врожаїв та гідних цін на збіжжя, шановні латаївці!

С. КАДОШ