З любов’ю до Тараса

Минулої п’ятниці відбулася визначна подія для жителів району та міста – презентація книги-альманаху В.Я. Василенка «З любов’ю до Тараса». Презентація відбувалася в рамках святкування Дня народження Т.Г. Шевченка. Тож школа культури і мистецтв гостинно відчинила двері для друзів і поціновувачів творчості нашого знаного земляка.
Валентин Якимович – почесний громадянин району, кавалер державних нагород, обдарована і талановита людина. І де б він не працював, яку б посаду не обіймав – завжди залишав для людей творчий і вагомий спадок – як на хліборобській ниві, так і на літературній. Нинішня збірка – черговий дарунок Валентина Якимовича всім, кому небайдужі постать і творчість Тараса Григоровича Шевченка. Щоб не згубити духовного наставника, порадника і дороговказу, щоб пам’ятати його правдиве слово і не забути заклики до боротьби за Волю і Правду.
У книзі, яку презентує В.Я. Василенко, прості люди Синельниківщини висловлюють своє бачення і шанування творчості Великого Кобзаря. Автор вдало «змішав» на її сторінках жанри і покоління, професіоналізм слова вчителя і ще не зовсім досконале перо школяра, прагнучи довести: творчість Тараса зрозуміла й цікава кожному. Живою робить її природність, адже практично кожна публікація – це те, що колись виплеснулося почуттями із самого серця. І в цьому найбільша удача автора-упорядника, котрий зміг не лише зібрати ось такі миті натхнення, щирості, а й сплести з них єдиний вінок, яким уквітчав Кобзаря та неньку-Україну.
Валентин Якимович привітав присутніх з Днем народження Великого Кобзаря та розповів, що від задуму написання книги і до останньої крапки, поставленої в її кінці, пройшли три роки. «Дехто лінується зайвий раз відкрити збірку поезій Шевченка, - говорить автор. – А цього робити не можна в жодному разі. Адже саме у нашого великого земляка ми маємо  черпати сили та наснагу. Саме він є символом України. Без Шевченка наша країна стане непатріотичною та безнаціональною. Тож я намагався в своїй книзі довести велич заповітів пророка та потребу жити за його законами. В ній своє слово говорять прості люди та дітлахи, які люблять Тараса. Та не говоритиму про зміст книги – нехай розповідають про це читачі».
Василь Якимович розповів, що подарував свою нову книгу Дмитру Ярошу та передав кілька екземплярів для бійців в зону АТО. Він нагадав, що шевченківський «Заповіт» перекладено на 200 мов світу. А нам, українцям, забувати про заповіти Великого Кобзаря не можна. Автор виказав побажання про встановлення в нашому місті пам’ятника Тарасу Шевченку. Він готовий зробити свій вклад в цю благу справу – віддати на створення пам’ятника кошти, отримані від продажу книги. Присутні на заході з ентузіазмом підтримали пропозицію Василя Якимовича.   
Автор від усього серця подякував за надихання до творчості очільникам районної влади, працівникам ра-йонного відділу культури, освітянам, своїй дружині, яка через хворобу не змогла взяти участь у презентації. А також тим, завдяки кому книга змогла побачити світ: меценатам В. Борисову, Г. Колпаку, В. Сулаєву, В. Дядюшко, К. Меренчуку.
Теплі слова вдячності за вагомий подарунок Синельниківщині виказали на адресу автора: Василівський сільський голова Наталія Пасько, голова районної ради Юрій Мартиненко, міський голова Дмитро Зражевський, вчитель Славгородської ЗОСШ, поетеса Людмила Дем’яненко, ветеран праці, поет Людмила Ленда, ветеран педагогічної праці (Раєвка) Іда Балкова.
Захід розпочався з пісні, своєрідного гімну шевченківській геніальності у виконанні Зінкевича «Дорога до Тараса». Віртуозно виконали пісню «Гамалія» Володимир Фоменко та Ігор Білий. Неперевершено заспівала «Вшануємо свого Кобзаря» на слова Кіма Бея та Людмили Ленди і «Щасти тобі, мати земля» на слова Шевченка місцева соловейко Ольга Жук. Улюблений твір Кобзаря – «Турецький марш» Моцарта виконала на акордеоні лауреат Всеукраїнського конкурсу Катерина Алексєєнко. Пісню «Шевченкові рядки» заспівала Валерія Ніколенко. Присутні на святі також насолодилися піснею «Думи мої» у виконанні хору «Струмок»; «Од села до села» у виконанні ансамблю бандуристів «Весняночки». І в фіналі пролунала велична пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні зведеного хору. Підготував чудову концертну програму відділ культури, туризму, релігій та національностей РДА.
Шевченко живе і вічно житиме в серцях людей, бо він втілив у своїй творчості їх думи, прагнення і мрії. Говорять: «Той безсмертний, хто не інших, а себе переживе». Великий Кобзар пережив себе. Наша йому безмежна любов, всенародна пам’ять і довічна шана!
О. МУЛЬОВАНА